Беручи за приклад ефективну та сучасну систему державної реєстрації прав на нерухоме майно Грузії, з 1 січня 2013 року Україна переходить до нового порядку офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно.
Необхідно відмітити, що грузинський приклад це досить висока планка. На період 2008 року Грузія посіла 2-ге місце (після Саудівської Аравії) за здійснення реформ у сфері нерухомості (згідно з дослідженнями «DoingBusiness 2009», проведеного всесвітнім Банком та міжнародною корпорацією (IFC) у 183 країнах ). На момент 2010 року Україна у даному рейтингу розташувалася на 141-му місці.
Широке анонсування в українських ЗМІ майбутніх змін в порядку реєстрації речових прав на нерухоме майно в деяких регіонах країни призвело до зростання занепокоєння серед населення. Тому в кінці року збільшились черги в такі звичні нам комунальні підприємства БТІ, територіальні органи Держкомзему, які лише до 31.01.2012 року проводять державну реєстрацію прав та правочинів щодо нерухомості.
Спробуємо розібратися, які зміни підготував нам законодавець, та чи дійсно реалізовано задекларований принцип спрощення.
1. Хто тепер буде проводити реєстрацію:
Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» визначено, що з 1 січня 2013 року державна реєстрація прав проводитиметься державними реєстраторами прав на нерухоме майновідповідних реєстраційних служб, а також нотаріусами, як спеціальними суб’єктами, на яких покладаються функції державного реєстратора прав.
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 02.02.2012 за № 198/5 «Про затвердження переліку реєстраційних служб територіальних органів юстиції», у містах та райцентрах України створені відділи реєстраційної служби.
Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» встановлено, що функції державного реєстратора прав покладаються на нотаріуса, з чого випливає, що у випадках встановлених законом державну реєстрацію прав проводить як державний так і приватний нотаріус. Ці положення закріплені і в нормах Закону України «Про нотаріат», які набувають чинності з 01.01.2013, зокрема в ст. 46-1.
2. У яких випадках звертатись до реєстраційної служби або до нотаріуса:
До реєстраційних служб:
а.) для отримання Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, яке підписується, засвідчується печаткою та видається державним реєстратором:
1) фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об’єкти нерухомого майна;
2) членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески;
3) юридичним особам у разі внесення до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) об’єктів нерухомого майна їх засновниками (учасниками);
4) фізичним особам та юридичним особам, які в разі ліквідації (реорганізації) юридичної особи отримали у власність у встановленому законодавством порядку нерухоме майно юридичної особи, що ліквідується (реорганізується);
5) фізичним особам та юридичним особам, що вийшли зі складу засновників (учасників) юридичної особи за рішенням органу, уповноваженого на це установчими документами, отримали у власність об’єкт нерухомого майна, переданий їм;
6) реабілітованим громадянам, яким повернуто у власність належні їм об’єкти нерухомого майна;
7) у разі виділення окремого об’єкта нерухомого майна зі складу об’єкта нерухомого майна, що складається із двох або більше об’єктів;
8) фізичним та юридичним особам на об’єкти нерухомого майна, які в установленому порядку переведені з житлових у нежитлові і навпаки;
9) в інших випадках, встановлених законом.
б.) при проведенні державної реєстрації прав на підставі рішень органів влади, зокрема на підставі рішення суду, органів прокуратури, податкових органів, органів місцевого самоврядування;
в.) при проведенні державної реєстрації прав, які виникли до 1 січня 2013 року та не були зареєстровані відповідно до законодавства, яке діяло на час їх виникнення.
Право власності та інші речові права на нерухоме майно реєструються в реєстраційній службі за місцезнаходженням такого майна!
Обтяження речових прав на нерухоме майно реєструються в будь-якій реєстраційній службі!
До нотаріусів:
- проведення державної реєстрації права власності перед вчиненням певної нотаріальної дії, у разі якщо реєстрацію такого права власності було проведено відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення, тобто до 1 січня 2013 року;
- проведення державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва.
Узагальнюючи:
– якщо право виникає: на новостворений обєкт нерухомості (новозбудоване, реконструйоване, шляхом поділу, виділу і т. п.), на підставі рішення органів влади — необхідно отримати Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що відноситься до повноважень Реєстраційної служби;
– якщо право існувало, зареєстроване в установленому законом порядку до 2013 року та після-, і відчужується на підставі цивільно-правової угоди, набувається у спадщину — державну реєстрацію здійснює нотаріус.
Щодо «повторної» реєстрації прав, зареєстрованих до 2013 року:
До 1 січня 2013 року в Україні велися: Реєстр прав власності на нерухоме майно; Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна; Державний реєстр іпотек.
З нового року — лише один новостворений Державний реєстр прав. Звичайно його наповнення буде проходити по мірі реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, яка буде проводитись з 2013 року.
Тому, у разі відчуження прав на нерухоме майно, зареєстрованих до 2013 року, нотаріус проводить «перереєстрацію» прав шляхом перевірки інформації в реєстрах та перенесення її до новоствореного Державного реєстру прав. Лише після внесення інформації до Держреєстру прав, нотаріус зможе посвідчити правочин та зареєструвати право за новим власником.
Державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії та державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії, надання відмови в ній проводяться одночасно з вчиненням такої дії.
У разі, якщо ви не маєте наміру вчиняти дії з нерухомим майном, проте бажаєте внести відомості про своє зареєстроване (до 2013 р.) право до новоствореного Державного реєстру прав, необхідно звернутись з відповідною заявою до реєстраційної служби, де знаходиться нерухомість.
Строки проведення державної реєстрації прав:
– загальний строк проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав складає 14 робочих днів;
– проведення державної реєстрації обтяження речових прав на те саме майно, до 10 робочих днів;
– державна реєстрація обтяжень речових прав на нерухоме майно, іпотеки проводиться в день надходження відповідної заяви;
– державна реєстрація прав, які виникають у результаті вчинення нотаріальної дії проводиться нотаріусом одночасно з вчиненням такої дій.
Плата:
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», за проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень справляється державне мито. У разі відмови у проведенні державної реєстрації прав та їх обтяжень державне мито не повертається.
З 01.01.2013 набирає чинності Закон України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» щодо ставок за проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно». Зазначеними змінами встановлено ставки державного мита:
– за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно — 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
– за державну реєстрацію іншого речового права на нерухоме майно, обтяження права на нерухоме майно — 3 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
На закінчення, необхідно відмітити, що зміни торкнулись і порядку реєстрації земельних ділянок та прав на них, переліку правовстановлюючих документів, повноважень державних кадастрових реєстраторів, через яких також можливо отримувати зареєстровані правовстановлюючі документи на земельні ділянки. Не охоплені матеріалом і повноваження БТІ з нового року.
Ці об`ємні теми, при зацікавленості читачів, ми піднімемо в наступному матеріалі.
Б.Г. Добробабенко
